







Страшно, коли гинуть люди…
Дуже страшно, коли гине молодь. Ті, хто за законами життя повинні ловити сонце, посміхатися кожному дню, кохати, мріяти, навчатися, жити студентським життям, думати про майбутніх діточок і купатися у щасті, коли Господь подарує таку радість…
Але чорна новина, і ще одне ім’я на меморіалі…
Студентка 7-го факультету Настя Осінцева. Воїн, бойова медикиня, позивний «Пандора», яка рятувала бійців на нулі, навіки відійшла до небесної сотні ХАІ…
Народилася 17 жовтня 2000 року у Дніпрі. Навчалася у дніпровському ліцеї №7. Весела, активна, народжена лідеркою — президентка шкільного самоврядування та ініціаторка всіх позакласних заходів. Так про неї написали у пості пам’яті.
Потім був Харків. Тут вона зустріла своє кохання, свою половинку, народилася щаслива родина. Вступ до ХАІ. Гуманітарно-правовий факультет, спеціальність "психологія".
Але життя підготувало для неї страшні випробування.
Близько року тому Настя втратила коханого чоловіка. Вона залишила студентську лаву і вдягнула форму, щоб рятувати життя інших. Бойова медикиня підрозділу аеророзвідки 71-ї окремої бригади десантно-штурмових військ.
Сумський напрямок. На початку жовтня, за 10 днів до свого 25-річчя, Настя дістала тяжкі поранення, коли рятувала побратимів з-під обстрілу.
Вона тоді написала на сторінці:
"Наші позиції розбивали весь день, ми вимушено перемістилися, без зв’язку, я з посестрою вийшла по двох наших хлопців, щоб забрати їх в укриття. На зворотному шляху нас випасли, ми з нею встигли тільки під дерево шмигнути, і це, напевно, нас врятувало. Чую звук, відчуваю тепло на нозі, хоч болю ще не було, кричу '300, ліва нога, турнікет', але потім підіймаюся на ногу і розумію, що не масована. З допомогою вибираюсь до укриття…"
Під час спроби евакуації Настю вдруге поранив ворожий дрон. У неї було ушкодження обох ніг, осколок у грудній клітці та контузія.
"На іншу точку переходимо. Без зв’язку, але знаємо, що десь всередині там має бути авто. Чуємо гул 'пташки', за пару секунд 'до' розумію — на нас. Роблю два-три кроки у бік і падаю. Дзвін, тепло на правій нозі й обличчі. [...] Як результат — ушкодження обох ніг, осколок у грудній клітці, контузія, судоми і кошмари уві сні і наяву…
…мене вклали на ноші і пару км протягнули вчотирьох. Всю дорогу я вибачалась, що важка, а в голові було прохання: хоч би вони не постраждали через мене, я не хочу стати причиною", — описувала вона в Instagram пережите. "Написала пароль від телефона на руці, а в голосових записала найважливіші слова, раптом це колись відправиться…"
Унаслідок поранень Анастасія була прикута до крісла: лікарі заборонили їй спиратися на поранені ноги. Але вона вірила, що зможе відновитися й повернутися до побратимів…
Але 11 листопада її серце зупинилося.
Анастасія Осінцева. Бойова медикиня. Студентка ХАІ. 25 років…
Навіки 25…
Світла пам’ять тобі, дівчинко зі світлим, веселим поглядом.
Вічна пам’ять і низький уклін від всього ХАІ.
#героїХАІ